Чи справді підйом о 5-й ранку підвищує продуктивність? Науковий погляд на ранки.

Пробудження о 5-й ранку: чи дійсно раннє прокидання підвищує продуктивність

Ідея прокидатися о 5-й ранку вважається символом дисципліни та досягнень. Проте наукові експерти зазначають, що такий ранній підйом може йти на шкоду природним ритмам багатьох людей.

Відомий ритуал раннього підйому став популярним у соціальних мережах, де шанувальники «ранкового успіху» демонструють холодні занурення, пробіжки та плани ще до світанку. Відомі особи, такі як керівник Apple Тім Кук та бізнесмен Річард Бренсон, лише підсилюють цю ідею. Але насправді універсальної формули немає: графік сну о 5-й ранку може суперечити біологічним ритмам окремих людей.

Дослідження вказують, що продуктивність значною мірою залежить від індивідуального хронотипу — внутрішнього біологічного ритму. Цей ритм визначає, коли ми почуваємося бадьорими, а коли — втомленими. Частково це обумовлено генетичними факторами, і змінити його важко.

Людей зазвичай поділяють на «жайворонків», «сов» та проміжні типи. «Жайворонки» легко прокидаються навіть без будильника й дотримуються стабільного графіку, тоді як «сови» активні вечорами та можуть краще працювати вночі. Більшість людей знаходиться між цими категоріями.

Наукові дослідження показують, що «жайворонки» здебільшого мають кращі результати в навчанні та здоровіші звички. У свою чергу, «сови» частіше стикаються з вигоранням і погіршенням стану здоров’я. Це пов’язано не з меншими здібностями, а з нерегулярністю між природними ритмами та соціальними вимогами.

Цей дисонанс називається соціальним джетлагом, де біологічний годинник не відповідає потребам сучасного життя. Дослідження пов’язують його з підвищеним ризиком виникнення діабету, гіпертонії та ожиріння. Примусовий ранній підйом може погіршити ситуацію для «сов».

Експерти підкреслюють: раннє пробудження саме по собі не призводить до успіху. Найкращих результатів досягають ті, чий режим збігається з біологічними потребами. Первинний ефект нового графіку може бути пов’язаний із мотивацією, але з часом невідповідність може викликати хронічне недосипання та зниження концентрації.

Щоб виявити свій хронотип, рекомендується вести щоденник сну. Це допоможе зафіксувати час засинання та пробудження в будні та вихідні, а також відслідковувати настрій і рівень енергії. Якщо засинання займає менше 30 хвилин, обраний час може бути правильним; якщо понад годину — варто звернути увагу на більш пізній графік.

Справжня продуктивність полягає не в тому, щоб прокидатися рано, а в тому, щоб мати розпорядок дня, що відповідає потребам мозку і тіла.