Київ у мороз: як живуть люди без електрики та опалення під час війни

“Це ще не апокаліпсис”. Як живе Київ без електрики та опалення за 15-градусних морозів

Богдан на інвалідному візку сидить разом з татом Тарасом та бабусею Ніною в похмурій обстановці без світла в Києві. Він посміхається, підсвічуючи своє обличчя світлодіодною гірляндою, підключеною до повербанка. На його ногах плетені вовняні шкарпетки, а на плечах — жилет. Богдан не може говорити й практично не рухається, його стан потребує постійної уваги.

У той же час бабуся Ніна та тато Тарас відчувають труднощі, з якими стикаються через відсутність електрики. Без неї Ніна не може приготувати їжу для онука, що критично важливо для його харчування. Тарас не має змоги включити спеціальний прилад, що допомагає Богдану з диханням. А без опалення Ніна змушена обкладати Богдана грілками, адже він швидко мерзне через свої медичні проблеми.

Холодні січневі ночі та обстріли енергетичних об’єктів суттєво вплинули на повсякденне життя багатьох киян. Хоча деякі встигли підготуватися до важких зимових умов, багато хто зіткнувся з серйозними проблемами. Люди стурбовані не лише теперішньою ситуацією, але й можливими подальшими погіршеннями.

У ніч на 9 січня багато жителів Києва залишилися без світла, а також без опалення та частково без води. Протягом наступних днів доступ до комунальних послуг поступово відновлювався, але ситуація залишалась складною. Атаки російських безпілотників та ракет не вщухали.

Вночі 12 січня у п’ятиповерхівці в Солом’янському районі, після прильоту уламків безпілотника, вибухова хвиля вибила вікна. Люди намагаються закрити їх фанерою, хоча на вулиці —15 градусів морозу. Комунальники швидко доставили фанеру, а мешканці самостійно закріплюють її на місця розбитих шибок.

Евакуатори забирають пошкоджені автомобілі в тому ж районі. Будинок, де відбулася біда, колись був гуртожитком, і зараз там залишилась спільна кухня, проте газу немає через проблеми з перепідключенням після заміни труб. Електрики в будинку практично немає, опалення — під питанням.

Настя та її брат Діма разом із сусідками чекають під дверима своєї квартири, освітлюючи темряву лише ліхтариками. Іх батько Сергій вийшов на сходову клітку, спостерігаючи за ситуацією і допомагаючи сусідам. Його родина змогла зберегти вікна, але він все одно вночі брав участь у спільних діях по закриттю інших.

Сходи в під’їзді скупчились від води, оскільки старі радіатори не витримали навантаження. Сергій підсвічує ліхтарем і помічає іржаві дірки у батареї, пояснюючи, як важко було пережити ніч без тепла і води. Ситуація залишалась напруженою, а відновлення комунікацій — невизначеним. Люди продовжують боротися за своє виживання в умовах складної зими.