Вечірній хронотип пов’язаний з ризиком ожиріння та погіршеним обміном речовин
Вечірній хронотип і ризик ожиріння: нові матеріали досліджень
Вечірній хронотип може впливати не тільки на наші звички сну, але й на ризик розвитку ожиріння. Нові дослідження вказують на те, що люди, які відносяться до вечірнього типу, демонструють менш сприятливі метаболічні показники, навіть якщо калорійність їх раціону приблизно однакова.
Люди з вечірнім хронотипом частіше відправляють основні прийоми їжі на пізні години, що може призводити до зниженого споживання необхідних поживних речовин і менш оптимальних показників обміну речовин. Ці результати стали наслідком аналізу дослідниками взаємозв’язків між режимом сну, харчуванням та загальним станом здоров’я.
Науковці підкреслюють, що хронотип — це природна схильність людини бути або «жайворонком», або «совою». Час приймання їжі також грає важливу роль, оскільки є одним з сигналів для біологічного годинника організму, впливаючи на обмін речовин.
Для вивчення цього зв’язку дослідники провели експеримент із 287 здоровими жінками віком від 18 до 45 років з Нової Зеландії, яких поділили на три групи: ранковий, проміжний і вечірній хронотип.
Протягом п’яти днів учасниці записували все, що їли та пили, ведучи харчові щоденники. Їхні записи охоплювали три будніх дні і два вихідних, після чого спеціалісти перевіряли дані для уточнення розмірів порцій і достовірності інформації.
Окрім аналізу харчування, вчені оцінили склад тіла кожної жінки з використанням DXA-сканування, що дозволяє визначити кількість жирової тканини і її локалізацію. Також були вивчені біомаркери крові, зокрема рівні глюкози, інсуліну, холестерину та гормонів, пов’язаних із жировими відкладеннями.
Результати показали, що жінки з вечірнім хронотипом майже не їли вранці і більшу частину їжі вживали ввечері. Вони також споживали менше продуктів, багатих на клітковину, вітаміни і мінерали.
Незважаючи на те, що загальна кількість калорій і макронутрієнтів не суттєво варіювалася між групами, жінки «сови» мали гірші показники здоров’я. Вони мали підвищений індекс маси тіла, вищий відсоток жирової тканини та накопичення жиру в області живота.
Аналізи крові продемонстрували різниці в показниках: у жінок з вечірнім хронотипом виявили підвищені рівні інсуліну, тригліцеридів і лептину, а також знижений рівень ліпопротеїнів високої щільності. Крім того, у них був нижчий рівень греліну — гормону, що відповідає за відчуття голоду.
Попередні результати свідчать про зв’язок між вечірнім хронотипом, часом прийому їжі та несприятливими метаболічними показниками. Наступні дослідження можуть допомогти зрозуміти цей зв’язок глибше, а також розробити персоналізовані дієтичні рекомендації для запобігання ожирінню.